Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Наша діяльність
- Архів
- Освітній процес
.......ПОГОДЖЕНО ...................................................................................ЗАТВЕРДЖУЮ
на засіданні педагогічної ради школи ................................... Директор___________В.Ковбасюк
.....протокол № 1 від 28.08.2020 ...............................................«28» серпня 2020
|
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Освітня програма створена відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017, постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказів Міністерства освіти і науки України №268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», відповідно до наказів №405,406,407,408 від 20.04.2018, згідно рекомендацій листа Міністерства освіти і науки України №1/9-254 від 20.04.2018 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів» та наказу департаменту освіти та гуманітарної політики №388 від 16.05.2018 «Про зарахування дітей до 1 класу загальної середньої освіти», складається на основі навчальних планів, які подані у таких документах:
- Для учнів 1-х класів відповідно Типової освітньої програми розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом № 268 від 21.03.2020;
- Для учнів 2-4 класів відповідно таблиці 1 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом № 407 від 20.04.20120;
- Для учнів 5-9-х класів відповідно таблиці 10 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом № 405 від 20.04.2020;
- Для 10 класу відповідно таблиці 2 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом № 408 від 20.04.20208;
- Для 11-го класу відповідно таблиці 9 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом № 406 від 20.04.2020;
Освітня програма визначає:
1) загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;
2) очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку;
3) пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);
4) рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
5) вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.
Освітня програма включає такі розділи:
· Призначення закладу освіти та засіб його реалізації;
· Опис «моделі» випускника закладу освіти;
· Цілі та задачі освітнього процесу закладу освіти;
· Навчальний план та його обгрунтуванння;
· Особливості організації освітнього процесу та застосованих у ньому педагогічних технологій;
· Показники реалізації освітньої програми;
· Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.
РОЗДІЛ І. ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА ЗАСІБ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ
Метою загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Велика Осниця, яка дає повну загальну середню освіту, є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Згідно чинного законодавства загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Велика Осниця здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:
І ступінь – початкова загальна освіта;
ІІ ступінь – основна (базова) середня освіта;
ІІІ ступінь – середня (повна) загальна освіта (профільна середня освіта).
Основним засобом реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Крім того, в навчальний план закладу введено предмети і курси, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд; надано учням можливість спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальній, трудовій, художньо-естетичній тощо);надано здобувачам освіти можливості вибору профільних предметів, здійснюється інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.
Освітня програма спрямована на:
· Формування в учнів сучасної наукової картини світу;
· Виховання працьовитості, любові до природи;
· Розвиток в учнів національної свідомості;
· Формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства;
· Інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
· Рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
· Виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини,поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
· Створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
· Формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.
Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»,
Державним стандартом освіти.
Розділ ІІ. Модель випускника
Випускник Нової української школи та загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Велика Осниця, зокрема – це особистість, патріот та інноватор:
- цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
- патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;
- інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.
Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо: ось хто поведе Україну в ХХІ століття.
Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.
Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.
До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземними мовами, спілкуватися ними у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
• уміння читати і розуміти прочитане;
• уміння висловлювати думку усно і письмово;
• критичне мислення;
• здатність логічно обґрунтовувати позицію;
• ініціативність;
• творчість;
• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;
• здатність до співпраці в команді.
Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.
РОЗДІЛ ІІІ. Цілі та задачі освітнього процесу школи
Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітньої програми обумовлена «моделлю» випускника, призначенням і місцем закладу в освітньому просторі району,області.
Наш заклад освіти ставить перед собою такі цілі освітнього процесу:
- забезпечення засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
- гарантує наступність освітніх програм усіх рівнів;
- створення основи для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
- формування позитивної мотивації здобувачів освіти до навчальної діяльності;
- забезпечення соціально-педагогічних відносин,що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров’я учнів.
Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
| № з /п | Ключові компетентності | Очікувані результати |
| 1 | Спілкування державною мовою | Ууміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
| 2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
| 4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
| 5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
| 6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
| 7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
| 8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
| 9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва |
| 10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:
- «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
- «Громадянська відповідальність»,
- «Здоров’я і безпека»,
- «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціальнозначимими над предметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство вцілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
| Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
| Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
| Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
| Здоров'я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
| Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Рекомендовані форми організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- урок формування компетентностей;
- урок розвитку компетентностей;
- урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- урок корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
РОЗДІЛ ІV. Навчальний план та його обґрунтування
Головною метою діяльності загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Велика Осниця є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти, широка загальноосвітня підготовка, побудова освітнього процесу на ідеології формування ключових компетентностей учня, вихованця, розвиток здібностей кожної дитини, надання учням можливості для реалізації індивідуальних творчих потреб, формування творчої особистості учня, здатної до професіонального самовизначення, самореалізації, самовиховання через інноваційні форми навчання: поглиблене, допрофільне і профільне навчання.
Режим роботи закладу п’ятиденний, заняття проводяться в одну зміну, тривалість уроків 45 хвилин в 5-11 класах, 40 хвилин в 2-4 класах, 35 хвилин в 1 класі.
Мова навчання - українська.
В 2018/2019 навчальному році в освітньому закладі 11 класів.
Освітній процес організовано відповідно до Законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №778, Постанови Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 року «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»; Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462, Державних стандартів базової та повної загальної середньої освіти, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 та від 23.11.2011 №1392, Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63).
З метою виконання вимог Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти освітня програма на 2018/2019 навчальний рік складено відповідно до:
- Для учнів 1-х класів відповідно Типової освітньої програми розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом № 268 від 21.03.2018;
- Для учнів 2-4 класів відповідно таблиці 1 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом №407 від 20.04.2018;
- Для учнів 5-9-х класів відповідно таблиці 10до Типової освітньої програми, затвердженої наказом №405 від 20.04.2018;
- Для 10 класу відповідно таблиці 2 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом №408 від 20.04.2018;
- Для 11-го класу відповідно таблиці 9 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом №406 від 20.04.2018;
Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2018/2019 навчальний рік розпочинається 3 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня.
Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової школи, основної і старшої школи.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.
Детальний розподіл навчального навантаження початкової школи на тиждень окреслено у навчальних планах І ступеня.
Загальний обсяг годин по 1 класі 700годин/навчальний рік
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік:
для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,
для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,
для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ освіти
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.
Перелікосвітніхгалузей для 1 класу,
які працюватимуть за НУШ
| - Мовно-літературна, у тому числі: Іншомовна |
| - Математична |
| - Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі) |
| - Технологічна |
| - Інформатична |
| - Мистецька |
| - Фізкультурна |
Перелікосвітніхгалузей для 2-4-х класів
Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".
Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".
Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі" у 3-4-х класах.
Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".
Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".
Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво».
З метою формування духовно і морально зрілої особистості, готової зустрітися з викликами сучасного життя заклад освіти продовжує впроваджувати у 2-4-х класах уроки основ християнської етики , додаткові індивідуальні заняття та консультації з української мови та математики за рахунок годин варіативної складової.
Навчальні плани в 5-9 класах розроблені відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця №10).
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:
для 5 класу – 1050 годин/навчальний рік,
для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,
для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,
для 8 класу – 1207,5 годин/навчальний рік,
для 9 класу – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття БАЗОВОЇ середньої освіти
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Навчальний план в 10 класі розроблено відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 №408 (таблиця № 2). Закладом освіти обрано другий варіант організації освітнього процесу. Обрано профільне вивчення предметів українська мова та історія України.
Реалізація змісту освіти визначено Державним стандартом забезпечується вибірково-обов’язковими предметами «Інформатика» «Мистецтво», що вивчаються на рівні стандарту і обрані учнями для одночасного вивчення.
Навчальний план в 11 класі розроблено відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 №406 (таблиця № 2). Навчальний план реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю «Універсальний».
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10 класу – 1330 годин/навчальний рік, для 11 класу – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття ПРОФІЛЬНОЇ середньої освіти
Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Перелік освітніх галузей
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
- Мови і літератури
- Суспільствознавство
- Мистецтво
- Математика
- Природознавство
- Технології
- Здоров’я і фізична культура
Години варіативної складової розподіляються на:
- впровадження курсів за вибором;
- факультативи.
Спецкурси та факультативи мають велике значення, оскільки їх вивчення є однією з умов підготовки всебічно розвиненої особистості. Для формування особистості, яка володілаб навичками ефективного спілкування, елементами математичної грамотності, збагачувала свій комунікативний досвід, дбайливо ставилася до слова, вміло й доречно використовувала його у власному мовленні в 5 класі введено факультативні курси «Психологія спілкування», «Людина і світ професій», «Розв’язування текстових задач»; в 6 класі - «Розв’язування текстових задач»; у 8 класі – «Українознавство», «Журналістика»; в 9 класі – «Побудова кар’єри»; в 10 класі – «Писанкарство», «Культура мовлення», «Юний географ-краєзнавець»; в 11 класі – «Модуль числа», «Юний географ-краєзнавець», «Узагальнення шкільного курсу біології». Для реалізації варіативної складової навчального плану в 6 класі введено курси за вибором - «Українознавство», «Християнська етика», «Літературне краєзнавство»; в 7 класі – «Християнська етика», «Особистісна гідність. Безпека життя. Громадянська позиція», «По країнах та континентах»; у 10 класі відведено годину на додаткове вивчення предмету «Математика»; в 11 класі – відведено годину на додаткове вивчення предмету «Історія України».
Розділ V. Особливості організації освітнього процесу ТА ЗАСТОСОВУВАННЯ В НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.
Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:
- подолання інертності мислення,
- перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.
Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.
Принципи партнерства:
• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.
Упродовж останніх років наполегливо працюємо на впровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.
Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.
Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:
• відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;
• активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
• виховання вільної незалежної особистості;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.
Розділ VІ. Показники реалізації освітньої програми
Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм для 10-11 класів, які почнуть діяти у 2018-2019 навчальному році. Адже ці документи мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1-х класах.
Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.
До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльнісні якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.
Визначаємо критерії, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:
• професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3датність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;
• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;
• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);
• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;
• підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;
• інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
Розділ VІІ. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).
Лист МОН України від 20.04.2018 №1/9-254 Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів
Лист Державної служби якості освіти від 24.05.2018 № 01-22/322 «Про результати аналізу освітньої програми на відповідність Державному стандарту»